Положення №53
Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ СПЕЦІАЛЬНИМ ОДЯГОМ, СПЕЦІАЛЬНИМ ВЗУТТЯМ ТА ІНШИМИ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
НПАОП 0.00-4.01-08
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
НАКАЗ
24.03.2008 № 53
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1640, наказую:
1. Затвердити Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - Положення), яке додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 29.10.96 № 170 «Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692.
3. Начальнику управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Болману Г. О. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.
4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В. В. включити наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити його на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спеціальних робіт Кравцю В. Ю. забезпечити публікацію наказу у засобах масової інформації.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
В. о. Голови Держгірпромнагляду Г. М. Суслов
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ Держгірпромнагляду від 24.03.2008 № 53
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
Загальні положення
Це Положення поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі - підприємства) та встановлює порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників, для яких їх застосування є обов'язковим під час трудового процесу.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону праці» та статтею 163 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу і утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Працівники, залучені до разових робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, стихійних лих, які не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені необхідними ЗІЗ.
1.3. Положення враховує основні вимоги Директиви Ради Європейського Економічного Співтовариства від С листопада 1989 89/656/ЄЕС «Про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці».
1.4. ЗІЗ видаються працівникам тих професій і посад (професійних назв робіт), які застосовуються у відповідних виробництвах, цехах, ділянках, а також під час виконання певних робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також робіт, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих метеорологічних умовах, і передбачені в нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (далі - Норми безкоштовної видачі ЗІЗ), які встановлюють для роботодавця обов'язковий мінімум безкоштовної видачі ЗІЗ із визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання (носіння).
Працівникам, професії та посади (професійні назви робіт) яких передбачені в Нормах безкоштовної видачі ЗІЗ працівникам загальних (скрізних) професій різних галузей промисловості, ЗІЗ видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства, за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безкоштовної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.
Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до встановлених Норм безкоштовної видачі ЗІЗ з урахуванням шкідливості виробничих і температурних умов для затвердження у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду можуть вноситися центральними органами виконавчої влади України за обґрунтованими пропозиціями підприємств та/або організацій-розробників цих Норм.
До пропозицій щодо узгодження змін та доповнень до встановлених Норм безкоштовної видачі ЗІЗ додаються:
- обґрунтування необхідності внесення до Норм безкоштовної видачі ЗІЗ тих чи інших змін і доповнень;
- дані про чисельність працівників, щодо яких порушується питання про внесення змін і доповнень до Норм безкоштовної видачі ЗІЗ, а також про необхідні для цієї мети матеріальні фонди і засоби.
1.7. Засоби індивідуального захисту, передбачені в нормативно-правових актах з охорони праці, повинні бути видані працівникам залежно від характеру і умов праці на строк носіння, який у будь-якому випадку не повинен перевищувати строку придатності, визначеного документами виробника (інструкціями з експлуатації, паспортами і т.п. (далі - інструкції з експлуатації)). Ці ЗІЗ повинні відповідати вимогам стандартів, зокрема ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація ».
Згідно із Законом України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний інформувати під підпис працівника про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунені, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а працівник зобов'язаний користуватися наданими ЗІЗ.
Засоби індивідуального захисту використовують за призначенням відповідно до інструкцій з експлуатації, які повинні бути зрозумілими для працівників. Їх вимоги повинні бути включені у відповідні розділи обов'язкових для виконання працівниками документів (інструкції з охорони праці, технологічні регламенти і т.п.).
II. Визначення термінів
Засіб індивідуального захисту - будь-яке спорядження або обладнання, що використовується для носіння працівником і для запобігання впливу одного або декількох видів небезпеки (небезпечного і / або шкідливого виробничого фактора) на життя або здоров'я;
черговий засіб індивідуального захисту (черговий ЗІЗ) - спеціальний одяг, спеціальне взуття або інший ЗІЗ колективного (безособового) користування, такий як рукавиці або калоші діелектричні при електроустановках, тулуп або плащ водонепроникний на зовнішніх постах, які закріплені за певними робочими місцями або видаються працівникам тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені, і передаються однією зміною іншій;
запобігання небезпеки - всі вимоги або заходи, які передбачаються або проводяться на підприємстві для уникнення або обмеження небезпек, обумовлених професійною діяльністю;
оцінювання небезпек (небезпечних і / або шкідливих виробничих факторів) - процедура, за якою роботодавець або уповноважена ним особа, відповідальна за безпеку виробництва, проводить аналіз ймовірності виникнення і реалізації небезпеки з метою визначення адекватних упереджувальних заходів;
передбачувані небезпеки - небезпеки, які ймовірно можуть мати місце у виробничому середовищі;
найвищий досяжний рівень захисту від передбачуваних небезпек - оптимальний рівень захисту від передбачуваних небезпек, вище якого обмеження, створені за рахунок використання ЗІЗ, заважали б їх ефективному застосуванню протягом періоду дії небезпеки або в нормальному трудовому процесі.
Інші терміни вживаються у значеннях, вказаних у законах України «Про охорону праці», «Про підтвердження відповідності», Технічному регламенті з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 27.09.2004 № 208, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.10.2004 за № 1307/9906, ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».
III. Порядок визначення потреби та придбання засобів індивідуального захисту
3.1. Придбання ЗІЗ здійснюється у суб’єктів господарювання, які виробляють і / або реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства, за умови, що закуповувані ЗІЗ мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності, що відповідають вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 27.09.2004 № 208, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2004 за № 1307/9906, та вимогам стандартів, наведених у Переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 374.
3.2. При визначенні потреби у ЗІЗ роботодавець повинен передбачати спеціальний одяг і спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок, вказуючи найменування ЗІЗ, враховуючи їх моделі, найменування нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ тощо), призначення ЗІЗ за захисними властивостями, розмір і зріст, а для захисних касок і запобіжних поясів - типорозміри.
Якщо існування більше одного шкідливого і / або небезпечного виробничого фактора робить необхідним для працівника носіння одночасно більше одного ЗІЗ (наприклад, захисної каски, лицьового щитка або захисних окулярів, шумозахисних навушників), вони повинні бути сумісні та ефективні проти існуючої небезпеки (небезпек).
В окремих випадках, враховуючи особливості виробництва, роботодавець може за погодженням з профспілковою організацією підприємства (уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці, за відсутності профспілок) замінювати:
комбінезон на костюм і навпаки; костюм - напівкомбінезоном з сорочкою (блузою) або сарафаном з блузою; костюм із сукна - на костюм з вогнезахисною або кислотозахисною пропиткою, костюм брезентовий - костюмом з вогнезахисною або водовідштовхувальною пропиткою; черевики (напівчоботи) шкіряні - чоботами гумовими і навпаки, черевики (напівчоботи) - чоботами і навпаки, валянки - чоботами і навпаки.
У разі заміни одних видів спеціального одягу і спеціального взуття іншими не повинні погіршуватися їх захисні властивості та умови праці для користувача.
3.5. У тих випадках, коли такі засоби індивідуального захисту, як запобіжний пояс, діелектричні галоші і рукавиці, діелектричний гумовий килимок, захисні окуляри і щитки, респіратор, протигаз, захисний шолом, підшоломник, накомарник, каска, наплічники, налокітники, самоспасателі, шумозахисні навушники, вкладки або шоломи, світлофільтри, віброзахисні рукавиці та інші ЗІЗ не вказані в Нормах безкоштовної видачі ЗІЗ, але передбачені іншими правовими актами з охорони праці (правилами, інструкціями з охорони праці тощо), вони повинні бути видані працівникам залежно від характеру та умов робіт, що виконуються, на строк носіння - до зносу.
Роботодавець забезпечує прийом і перевірку ЗІЗ, що надходять на підприємство, на їх відповідність вимогам нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ), для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації підприємства (уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, за відсутності профспілок).
Якщо під час приймання ЗІЗ буде встановлено їх невідповідність вимогам нормативних документів, вони повинні бути повернуті постачальнику в порядку, передбаченому договором на їх поставку.
IV. Порядок видачі та зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
4.1. СИЗ видаються працівникам безкоштовно, є власністю підприємства, враховуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при: звільненні з підприємства, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце, зміні виду робіт, введенні нових технологій, введенні нових або заміні наявних знарядь праці та в інших випадках, коли використання виданих СИЗ не є необхідним, а також по закінченні строків їх використання замість отримуваних нових СИЗ.
Работодавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два строки використання (ношення) в залежності від умов праці та можливості обслуговування СИЗ.
Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші СИЗ, що видаються працівникам, повинні відповідати характеру і умовам їх застосування та захисту від існуючих небезпек, підходити працівнику за розміром і зростом (за необхідності - після відповідного регулювання), не повинні самі призводити до збільшення ризику.
У випадку передчасного зносу СИЗ не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших СИЗ за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
При відсутності документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами виробника або постачальника. Вартість СИЗ уточнюється бухгалтерією підприємства. Якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена, якщо це передбачено в колективному договорі.
4.4. У випадку передчасного зносу, втрати СИЗ з встановлених місць їх зберігання або псування і неможливості відновлення роботодавець зобов'язаний безкоштовно видати працівнику інше придатне засіб індивідуального захисту на умовах, передбачених колективним договором.
4.5. СИЗ, що були в використанні, видаються іншим працівникам тільки після відновлення їх придатності (за певними інструкціями по їх експлуатації процедурами ремонту і заміни деталей СИЗ) і в належному гігієнічному стані. Термін використання таких СИЗ в залежності від їх зношеності встановлюється роботодавцем у погодженні з профспілковою організацією підприємства (уповноваженим найманими працівниками особою з питань охорони праці при відсутності профспілок), що повинно бути прописано в колективному договорі, і має враховувати характер небезпеки, тривалість перебування працівника під її дією, характеристику робочого місця працівника і не може перевищувати терміни використання відповідних СИЗ, що видаються в індивідуальне користування відповідно до Норм безкоштовної видачі СИЗ.
4.6. Чергові СИЗ повинні зберігатися в призначеному для зберігання приміщенні в належному гігієнічному стані. Вони видаються під відповідальність керівників робіт або керівників змін.
Термін використання чергових СИЗ у кожному конкретному випадку в залежності від характеру та умов роботи працівників встановлюється роботодавцем у погодженні з профспілковою організацією підприємства (уповноваженим найманими працівниками особою з питань охорони праці при відсутності профспілок). При цьому терміни використання чергових СИЗ повинні бути не менше термінів використання відповідних СИЗ, що видаються в індивідуальне користування відповідно до Норм безкоштовної видачі СИЗ.
4.7. Роботодавець зобов'язаний організувати на підприємстві належний облік і контроль за видачею в установлені терміни СИЗ працівникам.
Тепла спеціальна одяг та спеціальне взуття (костюми на утепленій прокладці, штани на утепленій прокладці, куртки для захисту від низьких температур, тулупи, полушубки, валянки, шапки-ушанки тощо) видаються працівникам з настанням холодного часу року. Порядок їх зберігання з настанням теплого часу року визначається роботодавцем з урахуванням інструкції по їх експлуатації. Час використання теплої спеціальної одягу та спеціального взуття в межах сезону встановлюється роботодавцем спільно з профспілками (уповноваженим найманими працівниками особою з питань охорони праці при відсутності профспілок) з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов, що повинно бути прописано в колективному договорі.
Здача на зберігання СИЗ, закріплених за працівниками, здійснюється по поіменним спискам співробітників, яким вони були видані. Після зберігання тепла спеціальна одяг і спеціальне взуття повинні бути в належному стані повернені тим працівникам, від яких вони були прийняті на зберігання.
Видача працівникам і повернення ними СИЗ повинні враховуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, форма якої наведена в додатку 1 до Положення.
Згідно з Нормами безкоштовної видачі СИЗ та цим Положенням учням, які навчаються в навчальних закладах незалежно від форм навчання, на час проходження виробничої практики (виробничого навчання) на підприємстві, інструкторам, а також працівникам, тимчасово або за сумісництвом виконують роботи за професіями та посадами, для яких передбачені СИЗ на час виконання цієї роботи, видаються відповідні СИЗ.
Керівникам структурних підрозділів підприємств (включаючи майстрів, старших майстрів, бригадирів, старших і головних механіків тощо), а також помічникам працівників, професії (професійні назви робіт), які передбачені в Нормах безкоштовної видачі СИЗ, видаються необхідні СИЗ, якщо вони безпосередньо беруть участь у виконанні тих робіт, що дають право працівникам відповідних професій на їх отримання.
Залежно від конкретних умов праці та розподілу обов'язків, до видачі можуть залучатися інші працівники підприємства, що обумовлено в колективному договорі.
V. Порядок користування спеціальною одягом, спеціальною взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без засобів індивідуального захисту, встановлених Нормами безкоштовної видачі СІЗ та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, а також якщо СІЗ знаходяться в забрудненому, несправному стані або з простроченими строками періодичних випробувань, що проводяться відповідно до інструкцій з їх експлуатації згідно з пунктом 5.7 цього Положення.
Роботодавець зобов'язаний переконатися у використанні працівниками СІЗ відповідно до інструкцій з їх експлуатації та у відсутності в цих засобах будь-яких змін, які можуть призвести до зниження їх захисних властивостей.
Працівники зобов'язані дбайливо ставитися до виданих їм СІЗ, використовувати їх за призначенням відповідно до інструкцій з експлуатації.
Працівники зобов'язані повідомляти роботодавцю про будь-які недоліки щодо використання СІЗ за призначенням.
Термін використання СІЗ у календарних днях обчислюється з дня їх фактичної видачі за Нормами безкоштовної видачі СІЗ і не повинен перевищувати їх термінів придатності.
Спеціальний одяг і спеціальне взуття, повернуті працівниками до закінчення термінів їх придатності, але ще придатні для використання, повинні бути очищені, відремонтовані та використані за призначенням, а якщо не придатні для використання — списані у встановленому законодавством порядку.
Роботодавець повинен регулярно проводити навчання та перевірку знань працівників щодо правил користування СІЗ відповідно до інструкцій з їх експлуатації та методів їх регулювання (підгонки) за розміром, одягання, перевірки їх працездатності.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити відповідно до інструкції з експлуатації періодичне випробування та перевірку придатності СІЗ (протигазів, саморятівників, респіраторів, запобіжних поясів, електрозахисних засобів, касок, нашийників, а також своєчасну заміну їх деталей, вузлів або інших частин (фільтрів, скляних частин), якщо їх захисні властивості погіршилися або якщо вони певний час не використовувалися. Після перевірки на СІЗ має бути нанесена відмітка (клеймо, штамп) про термін наступного випробування.
VI. Уход і обслуговування спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту
Засіб індивідуального захисту, як правило, призначений для особистого користування. У разі необхідності використання СІЗ кількома працівниками перед кожним застосуванням проводять відповідні санітарно-гігієнічні заходи з безпеки користувачів, що включають процедури очищення (хімчистка), прання, знезараження, дегазацію, дезактивацію, дезінфекцію тощо.
Роботодавець забезпечує належний догляд за СІЗ, своєчасне очищення (хімчистка), прання, дезінфекцію, обеспилення, дегазацію, дезактивацію, знешкодження та ремонт СІЗ відповідно до процедур, визначених інструкціями з їх експлуатації. Прання спецодягу з тканин зі спеціальним просоченням забороняється.
Обов'язковому хімічному очищенню підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг, оброблений захисним просоченням, якщо інше не визначено в інструкціях з їх експлуатації. У разі, якщо роботодавець не організував своєчасну хімчистку або прання спецодягу, він зобов'язаний видати замінні СІЗ або відшкодувати працівнику фактичні витрати на хімчистку або прання за наявності документів, що підтверджують вартість зазначених послуг.
Догляд та обслуговування СІЗ на підприємстві повинні виконувати підготовлені працівники, які знають вимоги інструкцій з їх експлуатації, або спеціалізована організація. Інформацію з догляду та обслуговування надають кожному працівнику, який використовує СІЗ, при їх видачі та під час проведення періодичних інструктажів з питань охорони праці.
У тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, на підприємстві повинні бути обладнані сушарки для спеціального одягу та спеціального взуття, камери для знезараження спеціального одягу, а також установки для дегазації, дезактивації, дезінфекції та знешкодження спеціального взуття та інших СІЗ.
6.6. Очищення (хімчистка), прання, обеспилення, дегазація, дезактивація, дезінфекція, знешкодження, ремонт СІЗ, заміна їх вузлів, перевірка експлуатаційних і захисних властивостей СІЗ повинні здійснюватися роботодавцем за свій рахунок і в терміни, встановлені в інструкціях з їх експлуатації, з урахуванням виробничих умов. При цьому повинна бути забезпечена збереженість захисних властивостей СІЗ. Видача працівникам СІЗ після зазначених процедур у непридатному стані або з втратою захисних властивостей не дозволяється.
Вказані в пункті 6.6 цього Положення процедури обслуговування СІЗ повинні проводитися роботодавцем в той час, коли працівники не зайняті на роботі (у вихідні дні) або під час міжзмінних перерв. У разі невиконання цієї умови роботодавець повинен видавати працівнику кілька комплектів СІЗ. Якщо передбачена одночасна видача працівникам двох або трьох комплектів спеціального одягу, спеціального взуття, зазначені роботи можуть виконуватися в інший час. При цьому працівникам на цей час видаються змінні комплекти, а встановлений термін використання цих СІЗ відповідно збільшується.
Вказані в пункті 6.6 цього Положення процедури обслуговування СІЗ працівників, зайнятих на роботах з шкідливими для здоров'я речовинами (свинцева, його сплави та сполуки, ртуть, етильований бензин, радіоактивні речовини та ін.), повинні здійснюватися відповідно до інструкції з їх експлуатації та висновками, приписами та постановами посадових осіб установ, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
У разі інфекційного захворювання працівника спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші СІЗ, якими він користувався, і приміщення, в якому вони зберігалися, підлягають дезінфекції.
Спеціальне взуття підлягає регулярному очищенню та змащенню, для чого працівникам повинні бути забезпечені відповідні умови (місця для чищення взуття, щітки, мазі тощо).
VII. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту понад встановлені норми безкоштовної видачі СІЗ
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону праці» роботодавець відповідно до колективного договору може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника потребують їх застосування.
Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи з охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці», зокрема План заходів з охорони праці, що включається до колективного договору (далі – План заходів).
План заходів розробляється роботодавцем з метою забезпечення найвищого можливого рівня захисту працівників від потенційних небезпек шляхом їх забезпечення додатковими СІЗ з урахуванням специфіки виробництва, технологічних процесів, змін в умовах праці, обумовлених технічним прогресом тощо.
План заходів розробляється за участю профспілкової організації підприємства (уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці при відсутності профспілки) і визначає заходи з забезпечення працівників СІЗ понад передбачені Нормами безкоштовної видачі СІЗ.
Визначені відповідно до пункту 7.2 цього Положення Планом заходів дії повинні відповідати потребам підприємства і бути зрозумілими всім його працівникам. План заходів має визначати осіб, відповідальних за їх розробку, впровадження і контроль функціонування, вказувати відповідні дії з фінансування поточних потреб для ефективної роботи Плану заходів, включаючи потреби в навчанні, підготовці та інструктажі працівників з використання СІЗ, визначати умови використання СІЗ, їх номенклатуру, охоплювати догляд і обслуговування СІЗ та визначати процедури очищення, хімчистки, дезінфекції, виявлення неполадок, визначення необхідності заміни вузлів, перевірки експлуатаційних характеристик СІЗ тощо, з урахуванням характеру небезпек, тривалості перебування працівника під їх впливом, характеристик робочих місць, ефективності дії СІЗ, можливостей їх зберігання, обслуговування тощо.
Зміст Плану заходів у частині засобів індивідуального захисту органів дихання, як одного з найбільш складних і важливих видів СІЗ, має відповідати ДСТУ ЕК 529:2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації з вибору, використання, догляду та обслуговування.»
Роботодавець зобов'язаний з'ясувати, чи відповідає СІЗ, який він планує застосовувати, існуючим на робочому місці умовам праці та небезпекам.
Роботодавець попередньо зобов'язаний провести:
- - визначення за результатами атестації робочих місць за умовами праці або проведених інструментальних досліджень значень (рівнів, концентрацій) шкідливих і/або небезпечних факторів виробничого середовища, які не можна уникнути за допомогою організаційних, технічних, технологічних та інших заходів, а також засобів колективного захисту;
- - визначення характеристик, які мають мати СІЗ для ефективного захисту працівників, з урахуванням незручностей, які вони можуть створювати самі;
- - порівняння СІЗ за необхідними захисними властивостями, експлуатаційними та ергономічними характеристиками з урахуванням специфіки їх безпосереднього використання.
Визначення потреби в засобах індивідуального захисту понад встановлені Нормами безкоштовної видачі СІЗ на підприємстві здійснюється на основі зазначених у пункті 7.5 цього Положення дій у кількості та номенклатурі СІЗ, що враховує чисельність працівників, яким вони повинні бути видані.
Орієнтовний перелік небезпечних ситуацій, при яких використовуються СІЗ понад встановлені Нормами безкоштовної видачі СІЗ, наведено в додатку 2.
Для полегшення вибору СІЗ понад встановлені Нормами безкоштовної видачі СІЗ роботодавець має користуватися Орієнтовним переліком робіт, що потребують застосування певних видів СІЗ, та Орієнтовним переліком СІЗ, наведених у додатку 3. За результатами проведених заходів складається таблиця обліку небезпек щодо обґрунтування використання СІЗ за формою в додатку 4.
Начальник управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Больман Г. А.
Додаток 1
До Положення
Начальник управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Больман Г. А.
Додаток 2
До Положення
Орієнтовний перелік небезпек, при яких використовуються засоби індивідуального захисту
Небезпеки від фізичних факторів
Небезпеки від механічних пошкоджень: удари, падіння, ковзання, порізи, проколи, розриви, здавлювання, стискання, стирання шкіри, падіння з висоти.
Небезпеки від термічних уражень: опіки, перегрів від теплового випромінювання, дія відкритого вогню, переохолодження.
Небезпеки ураження організму від підвищених рівнів загальної та/або місцевої вібрації, шуму, інфразвуку, ультразвуку, підвищеної та/або пониженої вологості і/або рухливості повітря робочої зони, підвищеного значення електричного напруги і/або статичної електрики, недостатнього освітлення робочої зони, підвищеного рівня іонізуючої і/або неіонізуючої радіації, електромагнітних і/або магнітних полів у робочій зоні.
Небезпеки від хімічних факторів
Небезпеки ураження дихальних шляхів від підвищеної запиленості та/або забрудненості повітря робочої зони шкідливими речовинами: твердими, рідкими, аерозольними, токсичними, дратівливими, сенсибілізуючими, канцерогенними, мутагенними.
Небезпеки від біологічних факторів
Небезпеки ураження організму шкідливими бактеріями і вірусами, цвіллю, грибами тощо та продуктами їх життєдіяльності.
Небезпеки від психофізіологічних факторів
Небезпеки ураження організму від статичних і/або динамічних фізичних навантажень, нервово-психічних навантажень (розумових, зорових, емоційних, монотонності праці).
Начальник управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Больман Г. А.
Додаток 3
До Положення
Орієнтовний перелік робіт, що потребують застосування відповідних засобів індивідуального захисту
1. Захист голови (черепа) (засоби захисту голови)
Захисні каски, шоломи:
- Будівельні роботи, роботи з реконструкції або знесення будівель, особливо роботи над, під або поруч з лісом і на підвісних робочих місцях, монтаж і демонтаж опалубки, роботи з переміщення вантажів, складання конструкцій та встановлення обладнання;
- Роботи на металоконструкціях мостів, будівель і гідротехнічних споруд; на щоглах, баштах, доменних печах, металургійних заводах і прокатних станах, трубопроводах великого діаметра, котельнях, електростанціях та у великих ємностях;
- Роботи в ямах, траншеях, шурфах, колодязях, шахтах, тунелях;
- Земельні і гірничі роботи;
- Підземні гірничі роботи, роботи в кар'єрах, відкриті видобувні роботи, збагачення вугілля;
- Роботи з гайковертами, іншими механізованими інструментами для скріплення;
- Вибухові роботи;
- Роботи поблизу ліфтів, підйомних механізмів, кранів і конвеєрів;
- Роботи у доменних і конверторних печах, на металургійних комбінатах, прокатних станах; сталеливарні роботи, металлообробка, кування, гаряче штампування та лиття;
- Роботи у промислових печах, ємностях, машинах і механізмах, бункерах, трубопроводах, на силосних баштах;
- Роботи в суднобудуванні, при ремонті суден;
- Роботи в авіабудуванні, під час ремонту літаків;
- Маневрові роботи на залізниці;
- Роботи на бойні;
- Окремі інші види робіт, де є можливість ураження голови.
2. Захисне (спеціальне) взуття (спецвзуття)
Спецвзуття без захисної прокладки від проколів:
- Роботи на мостах, будівельних конструкціях і гідротехнічних спорудах, щоглах, баштах, металургійних заводах і прокатних станах, трубопроводах великого діаметра, котельнях, електростанціях та у великих ємностях;
- Роботи при будівництві печей, установці систем обігріву і вентиляції, складання металоконструкцій;
- Роботи під напругою;
- Ремонтно-відновлювальні роботи і технічне обслуговування;
- Роботи в цехах шта